Ще одна історія з сусіднього семінару. Бухгалтерка розповіла, що завантажила звіти клієнтів у ШІ й дуже вдало їх проаналізувала. Колега одразу спитала: «А клієнти про це знають?» І полилася критика: треба попереджати, треба питати дозволу, так не можна.
У попередньому дописі я сама закликала дмухати на гарячу каву, тобто не лишати ШІ без нагляду в базі клієнта. Але Донька Лейтенанта Шмідта, яка живе в мені поруч із Суворою Фемідою, не любить красивих слів без підстави. «Конфіденційно», «не можна», «треба питати дозволу» звучить солідно. Тому я питаю: а що саме за цим стоїть? Критерій для всіх випадків однаковий: закон і договір, а не емоції. Тож відкриваємо закон.
Що каже закон про фінансову звітність
Частина друга статті 14 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» каже прямо: фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією і не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Більше того, підприємства зобов’язані надавати її копії на запит будь-якої юридичної чи фізичної особи.
Тобто баланс і звіт про фінансові результати, які будь-хто може отримати за запитом чи знайти у відкритих джерелах, не перетворюються на таємницю лише тому, що їх відкрили в чаті ШІ. Окремий дозвіл клієнта на аналіз публічної звітності закон не вимагає. Слово «конфіденційно» звучить грізно, але це юридична категорія з чітким змістом, а не інтонація.
Послідовність працює в обидва боки
А тепер так само чесно в інший бік. «Звіти клієнтів» — це не лише фінансова звітність. І тут критерій той самий, тільки висновок інший.
- Можна без дозволу: фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати), зокрема та, що вже оприлюднена.
- Тільки після знеособлення: звітність і відомості з персональними даними працівників (ПІБ, РНОКПП, доходи), банківські виписки з даними фізосіб.
- Дивіться договір: первинка, договори, управлінська звітність, бюджети, плани. Це не публічна інформація, і договір з клієнтом може прямо забороняти передавати її третім особам, зокрема онлайн-сервісам.
Отже, правильне питання до колеги не «а клієнти знають?», а «які саме звіти?». Якщо фінансова звітність — критика марна. Якщо зарплатні відомості з прізвищами — критика по суті.
Три питання перед тим, як завантажити звіт
- Що це за документ? Фінансова звітність, податкова звітність, первинка чи внутрішній управлінський звіт? Від відповіді залежить усе інше.
- Чи є в ньому люди? Прізвища, РНОКПП, зарплати, рахунки фізосіб. Якщо так, спершу знеособлення, і неважливо, чи публічна решта документа.
- Що написано в договорі з клієнтом? Договір може бути суворішим за закон. Якщо там заборона передавати інформацію третім особам, вона діє і для ШІ-сервісів.
Три відповіді займають хвилину, а позбавляють і від паніки, і від ризику.
Чому надмірна обережність теж шкодить
Коли ми лякаємо одне одного там, де закон нічого не забороняє, виходить дві біди. Перша: колеги бояться навіть безпечних задач, як-от аналізу публічної звітності контрагента. Друга, гірша: справжні застереження знецінюються. Якщо «не можна» звучить про все, його перестають чути саме там, де воно критично важливе.
Професійний скептицизм аудитора — це не підозра до всього. Це звичка перевіряти підставу, перш ніж робити висновок.
Мораль Доньки Лейтенанта Шмідта: страшне слово ще не доказ. Дмухайте на гарячу каву, а не на холодну воду. ШІ без нагляду в базі клієнта і персональні дані працівників — гаряча кава. Опублікована фінансова звітність — холодна вода. Критерій один: закон і договір. Хто застосовує його послідовно, той і професіонал.
Первинка
- Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», стаття 14, частина друга: фінансова звітність не є конфіденційною інформацією, крім випадків, передбачених законом; копії надаються на запит у порядку Закону «Про доступ до публічної інформації».
- Закон України «Про захист персональних даних»: загальна рамка для даних працівників і фізосіб.
А вас критикували за роботу з ШІ там, де закон нічого не забороняє? Або навпаки, ви бачили, як колеги завантажують у чат те, що справді не можна? Напишіть у коментарях.