Новини я тепер не читаю. Ні, ну як не читаю: заголовки бачу, але в Одесі кажуть «не все те правда, що голосно». У кожній новині я бачу або приховану рекламу, або чиюсь позицію, яку мені дуже ввічливо продають. А в мене і так щомісяця звірки, мені чужих продажів не треба.
Є один виняток: усе, що стосується чипів. Бо Судний день, як відомо з класики, настає не тому, що хтось поганий, а тому, що десь виросла потужність. А потужність, на відміну від емоцій, фізична: її роблять на заводах, вантажать у контейнери й возять через кордони. І тут я вмикаю режим приборкувачки термінаторів: стежу за залізом, поки інші стежать за гаслами.
Тож цього тижня одна й та сама історія прийшла до мене двома зовсім різними дверима. Хто про що, а жінки — про полуничку, а чоловіки — про світове панування.
Двері перші: закрита жіноча спільнота
У закритій групі в соцмережі обговорювали чоловіка за шістдесят. Дружина, з якою він прожив сорок років, і, за чутками, три коханки. Головне питання було не «хто він», а «що такого він приймає». 😏
Спільнота швидко розділилася на два табори. Перший був упевнений: віагра, і явно не з найдешевших. Другий заперечував: ні, дівчата, це природа щедро обдарувала, бо на одних таблетках чотири графіки не витягнеш. Хтось додав, що з таким розкладом людині треба не CEO, а окремого CFO з планування особистого часу.
А далі, як водиться, від нього швидко перейшли до своїх: чи справді так буває, у кого який досвід зі старшими чоловіками, і чи дружина «нічого не знала». Сам герой за пів години став лише приводом поговорити про наболіле.
Двері другі: блоги про ШІ
Блоги людей, які професійно займаються штучним інтелектом, я читаю регулярно: це мій спосіб дивитися, з якою швидкістю наближається те, до чого ми, бухгалтери, маємо бути готові. Пишуть там здебільшого чоловіки. І про особисте життя — жодного слова, наче в героя його й не було.
Там чипи, експортний контроль, відкриті й закриті моделі, «хто контролюватиме надінтелект» і, звісно, світове панування. Поруч із цифрами — розлогі конспірологічні версії: глибинна держава, конкуренти, перевороти в радах директорів.
Одна подія. Дві реальності. Жінки побачили людину і стосунки. Чоловіки — шахову дошку і владу. Ніхто не помиляється: кожен дивиться туди, де йому болить або цікаво. Я, як бачите, дивлюся на залізо.
А тепер первинка
Мене не цікавить, хто правий. Мене цікавить, що з цього підтверджено документами, а що лише переказами.
Герой — Дженсен Хуанг, співзасновник Nvidia, компанії, що робить більшість чипів, на яких навчається сучасний ШІ. 12 листопада він пішов з посади CEO, яку обіймав 33 роки. Тимчасово компанію очолила фінансова директорка Колетт Кресс. Великий бізнес тут до речі дав чітку відповідь, на питання хто здатний замінити CEO.
- Підтверджено: йому 63, тож «за шістдесят» — тут спільнота не помилилася. У листі працівникам він сам визнав, що зраджував дружині, з якою прожив 40 років. Ім’я жінки не назвав.
- Повідомлення ЗМІ, без підтвердження: перша жінка — Аліса Хуан, керівниця сінгапурської компанії, що купила чипів Nvidia на $4,8 млрд. Друга — керівниця в самій Nvidia, яка йому підпорядковувалася. Про третю повідомило Reuters, деталей немає.
- Не доведено: що Аліса Хуан шпигувала на Китай. Генпрокурор США заявив, що Мін’юст ще не дійшов висновку. Звинувачень немає. Сінгапур офіційно спростував, що розслідував її.
- Не підтверджується: що його прибрали «демократи» чи «за неефективність». Пояснень у Конгресі вимагали республіканці, Трамп публічно його захищав, а ринок відреагував на відставку падінням акцій, а не радістю.
То що ж це за чипи такі?
Коханки — справа житейська, а коли за якусь залізяку б’ються дві наддержави, бухгалтер одразу питає: а скільки вона коштує і хто платить? І приборкувачка термінаторів питає те саме, тільки з іншої причини: де ця залізяка стоїть і хто на ній працює?
Спершу це були відеокарти для ігор, тобто GPU. Вони вміють робити тисячі простих обчислень одночасно, а саме так і навчається ШІ. Але справжня перевага Nvidia не в «залізі», а в програмній платформі CUDA, яку компанія будує з 2006 року. На ній написано майже все, що є в ШІ. Перейти на інший чип — це як бухгалтерії переїхати з однієї облікової системи на іншу: технічно можливо, але болісно й довго.
Самі чипи не секретні: характеристики публікують. Секретом є те, хто й де може їх купити. З жовтня 2022 року США обмежують продаж найпотужніших чипів Китаю, бо ШІ має й військове застосування.
- Найновіші покоління Blackwell і Rubin продавати в Китай заборонено.
- Старіший H200 із січня 2026 року можна продавати за окремою ліцензією і з митом 25%.
- Під кожне нове обмеження Nvidia випускала «урізану» модель для Китаю, і наступна хвиля обмежень знову її закривала.
- Слабке місце: обмежують, куди чип відвантажено, а не хто ним користується. Чип може стояти в Малайзії чи Сінгапурі, а працювати на клієнта з Шеньчженя.
Для мене це найцікавіша частина. Алгоритм не покладеш у сейф, а чип — можна порахувати: штуки, серійні номери, адреси відвантаження. Це єдина частина ШІ, яку реально взяти на інвентаризацію. І саме на цій інвентаризації зараз усе й тріщить: система контролю знає, куди відвантажили, але не знає, хто користується. Для аудитора це класична діра, а для приборкувачки термінаторів — привід не спати.
Хуанг роками переконував Вашингтон послабити ці обмеження: за його оцінкою, через них Nvidia втратила до $50 млрд продажів. Інші гравці галузі, зокрема Anthropic, виступали за жорсткіший контроль. Ось чому зв’язок CEO з людиною з компанії-покупця, яку підозрювали в перепродажі чипів до Китаю, перестав бути особистою справою.
Хвіст виляє собакою?
Класичний сценарій «хвіст виляє собакою» — це коли політичною подією відволікають від особистого скандалу. Тут, мені здається, механіка інша, і з досвіду я бачу її дедалі частіше.
Подробиці приватного життя впливових людей існують завжди. Їх не треба шукати, їх треба лише пред’явити в потрібний момент. І цікавий тут не той, хто «раптом» порушив моральні засади, а той, кому вигідно, щоб про це заговорили саме зараз.
Один задокументований факт цю думку підтримує. За даними NYT, ще наприкінці 2025 року Трампа поінформували про близькі стосунки Хуанга з Алісою Хуан, але він нічого не зробив. Інформація була. Публічною вона стала майже через рік.
Хто саме і навіщо — я не беруся судити. Версій у блогах вистачає, але зв’язки між людьми й грошима ще не доводять змови. Для мене корисне інше: бачити тенденцію і ставити собі питання, а не вибирати команду.
Мораль від Сари: коли всі обговорюють, з ким спав директор, подивіться, що в цей час відбувається з активами. Плітка — це не доказ, але й не випадковість. А термінатори, нагадаю, не з’являються з нізвідки: спершу хтось продає залізо. Тож дивіться не на героя, а на вантаж.
Первинка
- TechCrunch, The unfolding Jensen Huang scandal: a timeline, 12.11.2026 — хронологія, брифінг Трампа наприкінці 2025 року.
- The Japan Times, Nvidia’s Huang ousted by board in move that roils AI economy, 13.11.2026.
- Associated Press, Nvidia investigates whether CEO Jensen Huang was targeted by Chinese spy, 09.11.2026 — лист Хуанга працівникам.
- Data Center Knowledge, Nvidia Probes Huang Ties as AI Industry Weighs the Fallout — спростування МВС Сінгапуру.
- AFP, How China gets the Nvidia chips it needs to develop AI — заборона Blackwell і Rubin, схема з дата-центрами в Малайзії.
- Introl, The H200 Paradox, 22.02.2026 — правило BIS від 15.01.2026 та законопроєкт AI OVERWATCH Act (аналітичний огляд, не першоджерело).
- Outlook Business, Trump Greenlights Nvidia H200 Chip Exports to China — оцінка Хуанга про $50 млрд втрачених продажів.
А тепер питання до вас: де ви вперше дізналися про цю історію — у «жіночій» спільноті чи в «чоловічих» блогах? І чи стежите ви за чипами так, як за нашими звірками: бо від того, хто їх контролює, залежить і наша з вами рутина?